Медична реформа: перші кроки

Після схвалення Верховною Радою та підписання Президентом України законів «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» (№ 6327) та «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування в сільській місцевості» (№7117) з 1 січня 2018 року в країні стартувала медична реформа. Вона призвела до цілої низки змін у діяльності медичної галузі та у житті більшості громадян країни.

Давайте подивимося, як змінювалися очікування людей та їхні враження на початку трансформації української охорони здоров’я. Це дуже важливо, щоб розуміти, які процеси відбуваються в медицині, як реагувати на негативні явища, які ще будуть розкриті під час реформування галузі. Звичайно, краще раніше коригувати та впливати на відхилення від запланованої стратегії, щоб потім мати менше проблем або докладати зусиль для їх виправлення.

Ще перед початком медичної реформи в липні-вересні 2017 Центром економічної стратегії за підтримки Посольства Чехії в Україні ініційовано дослідження, яке було проведене GfK Ukraine. Фахівцями опитано 837 респондентів за основними напрямами запланованої медичної реформи. Виявилося, що 30,2% громадян нічого не чули про цю реформу, і тільки 15,5% були достатньо поінформовані про неї. Цікаво, але серед останньої групи 52,3% опитаних не підтримували запропонованих змін, а лише 43,7% схвалювали проведення такої реформи.

Рівень підтримки складових елементів реформи розташовано у нижче наведеної таблиці.

Найбільшу підтримку отримали ті елементи реформи, які давали громадянам можливість самостійного вибору: де лікуватися, якого сімейного лікаря краще вибрати. Також пацієнтів цікавило питання про те, хто має отримувати гроші, які “ходять за пацієнтом”, за їх лікування. Крім того, людей турбували проблеми переходу на електронний запис на прийом, черги до лікарів тощо.

Київським міжнародним інститутом соціології 16-20 січня 2018 було опитано 500 дорослих жителів столиці. Виявилося, що тільки десята частина громадян знала про сутність реформ в українській медицині і майже половині киян (48,8%) було невідомо про принципи запропонованої урядом реформи системи охорони здоров’я в Україні. Однак 70% мешканців  столиці підтримали необхідність проведення реформи охорони здоров’я в країні.

У квітні цього року громадська організація “Ліга виборців” оприлюднила результати власного соціологічного дослідження. За даними соціологів, більшість населення скептично ставилося до розпочатої медичної реформи: 31,3% опитаних виступили категорично проти, 28,2% людей скоріше не підтримують її. Лише 20% респондентів більш згодні з запланованими змінами, і тільки 7,9% опитаних повністю підтримали реформу охорони здоров’я. Найбільший рівень незадоволеності і неприйняття медичної реформи встановлено серед респондентів пенсійного віку (66+). Серед них 41,5% опитаних виступили категорично проти змін у галуззі.

Соціологічною групою “Рейтинг” на замовлення Центру аналізу та соціологічних досліджень Міжнародного республіканського інституту в червні 2018 було проведено масштабне репрезентативне опитування (2400 постійних жителів України старше 18 років, які мають право голосу). 59 відсотків респондентів повідомили, що вони не повністю розуміють (28%) або взагалі не розуміють (31%) реформи системи охорони здоров’я, перший етап якої вже почало галузеве міністерство.

Пройшов майже рік з початку медичної реформи. Які зміни відбулися в житті людей, які безпосередньо відчули сьогоднішні зміни в охороні здоров’я? Щоб дізнатися про це, ми зробили два відеорепортажі в декількох столичних центрах первинної медичної допомоги.

У першому ролику “Медична реформа очима пацієнтів” громадяни розповіли про власний досвід, який отримали у цьому році під час звернень за первинною медико-санітарною допомогою.

https://www.youtube.com/watch?v=CQ-DP2kE6a4&feature=share

Більшість пацієнтів особливо відзначили проблеми, які були притаманні галузі ще до початку медичної реформи: обов’язкові “благодійні внески”, низька якість медичної допомоги, черги до лікарів, дорожнеча ліків. Серед заковик, які додав процес галузевих перетворень, громадяни називали відмови лікарів відвідувати пацієнтів на дому, бюрократизацію лікувального процесу. Як позитивні зміни учасники інтерв’ю зазначали можливість потрапити до сімейного лікаря через електронний запис, безкоштовно отримати ліки в аптеці за урядовою програмою реімбурсації, тобто компенсації за медикаменти аптекам з державного бюджету.

Цікаво, але під час зйомок фільму “Медична реформа очима лікарів” ми зіткнулися з небажанням якоїсь частини медичних працівників спілкуватися з журналістами. Найчастіше вони говорили про пряму заборону адміністрації розмовляти з пресою. Тому, крім зйомок тих медиків, які не заперечували проти запису, до репортажу потрапили заретушовані кадри з одкровеннями лікарів, які побажали, щоб вони не були розпізнані.

https://www.youtube.com/watch?v=OJru8WsmYR8&t=7s

Як позитив сімейні лікарі відзначали, що через механізм оплати за кількість пацієнтів, які уклали договори з медиками, у них зросла зарплата. Електронний запис хворих на прийом дозволив впорядкувати організацію амбулаторної допомоги. У лікаря з’явилася можливість більше допомагати людям медикаментами завдяки компенсації аптекам з державного бюджету за ліки.

Значна частина лікарів скаржилася на те, що працюють з перевантаженням, що тепер інформацію про пацієнта треба писати не тільки на папері, але і заносити її на електронні носії. Особливо це питання турбувало медичних працівників літнього віку, які раніше не використовували на роботі комп’ютер. Медики також не відчували себе захищеними від адміністративного свавілля. У них була відсутня впевненість у завтрашньому дні.

Наступний рік, на думку начальника управління охорони здоров’я Дніпровської РДА в Києві Даніеля Карабаева, буде складним для медичної галузі. “Основна проблема, – підкреслив медичний керівник, – полягає в тому, що до нас пацієнт не пішов підписувати декларації”. Це може значно скоротити державне фінансування, що вимагатиме більшої фінансової підтримки з боку місцевого бюджету. Але проблеми в медичній галузі обмежуються лише браком грошей?

Зрозуміло, що без достатнього бюджетного фінансування капітальний ремонт застарілої будівлі української медицини зробити не вийде. Тому треба шукати додаткові джерела фінансування, наприклад, вводити обов’язкове медичне страхування.

Тільки реформаторам потрібно ще усвідомити, що не гроші, а люди роблять реформи. Безумовно, якщо не стануть основними двигунами перетворень самі медичні працівники та громадяни, чиї потреби повинні вирішити заплановані зміни, то такі реформи приречені на невдачу. І тоді ніякі закони чи адміністративний тиск не допоможуть подолати кризу в українській охороні здоров’я.

Очевидно, старт медичної реформи в країні важко назвати вдалим. Зроблені тільки перші кроки на тривалому і складному шляху змін у галузі. Суспільство усвідомлює, що медична реформа необхідна. Але в цьому повинні бути зацікавлені не тільки її ініціатори. Саме люди (пацієнти та їх родичі, медичні працівники тощо) повинні стати суб’єктами змін у медичній галузі, а не об’єктами чиїхось експериментів, тому що реформа зачіпає, перш за все, їхні права, інтереси та потреби.

Настав час широкого обговорення проблем і шляхів реформування національної охорони здоров’я. Саме суспільство повинно генерувати зміни і підтримувати розбудову української медицини. Їй, як немовляті, яка робить перші кроки, потрібна наша допомога, щоб міцно встати на ноги та впевнено рухатися у цивілізованому напрямку.

 

Олег Перетяка

Поділитися у соцмережах

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *