Друга хвиля COVID-19, тести, школи і зарплати медиків – інтерв’ю із міністром охорони здоров’я Степановим

Міністр охорони здоров’я практично щодня проводить брифінги щодо ситуації із COVID-19, однак це не зменшує кількості запитань до нього. І ця розмова з Максимом Степановим швидше схожа на відповіді на запитання своєрідної «гарячої» лінії.

  • Які правила поведінки пацієнта і його сімейного лікаря при симптомах COVID19?
  • Чому школярам молодшої школи не треба бути в масці під час уроків?
  • Що потрібно вимагати в лікарні, якщо ви потрапили туди з коронавірусом?
  • Чому не мають вимагати ПЛР тест, якщо вас госпіталізують на операцію чи для лікування хронічного захворювання?
  • Куди пішли кошти з ковідного фонду і чому небезпечно цілувати бабусю?

Про все це у «Суботньому інтерв’ю» міністра охорони здоров’я Максима Степанова для Радіо Свобода.

Інна Кузнецова: Адаптивний карантин рішенням уряду продовжено до 31 жовтня. Разом з тим, якщо ми подивимося, що відбувається у транспорті чи поза транспортом, то люди нехтують щонайменшими засобами безпеки, показники захворюваності зростають. Кожного дня в середньому 2 тисячі нових хворих.

Що саме уряд, МОЗ робитиме в цей період так званого адаптивного карантину до 31 жовтня з централізованих заходів для того, аби зменшити захворюваність?

– Я з вами повністю погоджуюся, що, навіть знайшовши таку, як мені здається, оптимальну формулу, баланс між життям і збереженням цими заходами безпеки, я маю на увазі адаптивний карантин… Бо у чому його відмінність? Ми не робимо це відразу на обмежувальні заходи однакові на всю країну в залежності від зростання, ми це робимо навіть не на території всієї області, на території міста або району в залежності від епідеміологічної ситуації. Але дуже важливо дотримуватися цих правил. Якщо їх не дотримуються, то ми бачимо ці цифри.

Головне завдання МОЗ – це здатність медичної системи реагувати на ці виклики і надавати медичну допомогу всім без винятку громадянам, які цього потребують.

– З іншого боку, громадян хворіє вже набагато більше, лікарні в деяких регіонах переповнені. Наприклад, в Миколаївській інфекційній лікарні хворих настільки багато, що замість палат використовують медичні кабінети лікарів.

– У нас немає такої ситуації. У нас немає такої інформації. Я думаю, що це хтось про це говорить. В деяких регіонах, якщо ми зараз рахуємо хворих з підтвердженим COVID-19, і тих хворих, у яких підозра, і які ще чекають результатів тестування, то найбільший відсоток рахується у західних областях. Це Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська області. Він десь там 52%. Десь максимально 67% сьогодні на ранок /Розмова відбувалась у четвер – ред/. Якщо ми беремо загально по всій області. Тобто там у нас це викликає занепокоєння. І там ми вводимо додатково постійно лікарні, які можуть працювати з хворими на COVID-19.

Загалом у нас 35 тисяч ліжок в лікарнях, які підготовані до лікування хворих на COVID-19. І ми поступово в залежності від ситуації в регіонах вводимо ці ліжка.

– З чим пов’язано те, що раніше менше було людей, які потребують госпіталізації, а зараз збільшується ця кількість? З більшою кількістю хворих?

– Звичайно. Ви ж зараз говорите про абсолютну кількість. Як тільки збільшується кількість людей, які захворіли на COVID-19, відразу зростає кількість людей, які потребують госпіталізації. В середньому до 20% хворих на COVID-19 потребують госпіталізації.

– Станом на четвер у Києві було 220 нових хворих, з них 69 потребували госпіталізації. Це вже навіть більше, ніж 20%.

– Ми не можемо міряти день до дня. Ми звичайно відслідковуємо ситуацію кожного дня, але для того, щоб робити більш адекватний аналіз, ми говоримо про щотижневу статистику.

Максим Степанов у «Суботньому інтерв’ю»
Максим Степанов у «Суботньому інтерв’ю»

– Можливо, Київ – це не найкращий приклад. Тому що це все ж таки столиця. Тут багато лікарень, багато людей. Що відбувається у глибинці? Там, до речі, є райони, які в «червоній зоні». І люди занепокоєні тим, що вони потрапили до «червоної зони». Вони не можуть виїхати маршруткою до районного чи обласного центру на роботу. Але, з іншого боку, там не дуже добре з тестуванням. І «не дуже добре» – це м’яко сказано. Там ніхто не робить тестування, до них не приїжджають, і люди хворіють вдома поки аж швидка не забере. Наскільки вам обласні чи районні управління охорони здоров’я повідомляють про таке?

– Вони не просто повідомляють. Ми практично в режимі кожного дня проводимо відповідну роботу, наради , ухвалюємо рішення, виправляємо ситуацію.

Я хочу, щоб ми всі зрозуміли, що на кінець березня-початок квітня, принаймні коли я очолив МОЗ, у нас була повністю зруйнована система лабораторних центрів щодо проведення тестів. Ми робили 200 тестів на добу. Сьогодні більше 20 тисяч тестувань ми робимо. Звичайно ми йдемо далі. Закуповуємо відповідне обладнання.

Я вам хочу сказати, що до початку пандемії останній раз обладнання в лабораторні центри ми купували у 2009 році. Тобто остання закупівля в деякі лабораторні центри обладнання була у 2009 році. Ми зараз практично оновили повністю весь склад обладнання, який необхідний для тестувань, з одного боку. А з іншого боку, продовжуємо це робити. І паралельно навчаємо людей робити саме ці тести. Тобто у нас є команда вірусологів, яка в постійному режимі проїхала всі без винятку області.

Щодо самого процесу тестування у нас є чіткий алгоритм, що людина повинна робити, коли в неї є відповідна симптоматика.

  • Вона повинна звернутися до свого сімейного лікаря.
  • І цей сімейний лікар повинен відразу відправити мобільну бригаду, яка робить відповідне тестування.
  • Держава у повному обсязі сплачує за ці послуги медичним працівникам.

Ми хочемо донести максимально до наших громадян, який є алгоритм дій. Якщо він не виконується, то просимо максимально нас повідомляти. У нас дуже великий вал цих повідомлень, але я дякую нашим громадянам, тому що відразу у кожному випадку ми починаємо вирішувати, розбиратися, робимо висновки.

– Ми мали «нічний чат» із запитаннями до вас. І там майже 200 запитань. Серед них є конкретні населені пункти. Я думаю, що ваші помічники зможуть подивитися ці запитання і з’ясувати.

Я ж хотіла би сказати стосовно Старосамбірського району Львівської області. Два тижні тому я розмовляла з прем’єр-міністром і сказала йому, що там тестування відбувається раз на тиждень – по середах. Так у всякому разі говорили пацієнтам. Він був здивований, чесно кажучи. Але така ситуація й досі триває. Люди в селах вважають, що вони хворі не на COVID, а на будь-що, крім COVID, доїхати до райцентру – не кожен поїде. І ось такий колообіг триває.

Я розумію, що вина в цьому є і когось на місцях або не вистачає тестів. Тому що людині, наприклад, з відсутністю нюху кажуть: сходіть у приватну лабораторії. Це правильно чи ні?

– Це неприпустимі речі. І коли ми говоримо, наприклад, немає тестів. Це не просто неправда, ми забезпечені тестами, я думаю, на декілька місяців вперед. І постійно, як тільки у нас є необхідність, вони відразу докуповуються, забезпечені повністю коштами на закупівлю цих тестів.

У нас є чіткий алгоритм, який ми затвердили наказами, як саме це повинно відбуватися. І це не просто ж ми якусь фантазію вигадали. Ми знаємо, що саме по такому алгоритму сімейні лікарі, медичні працівники можуть працювати. Всі наші сімейні лікарі і медичні працівники знаходяться на місцях. Комунальні заклади, в яких вони працюють, належать місцевим громадам.

Сімейні лікарі – це дуже часто ФОПи. МОЗ максимально регулює ці питання. Але в той же ж час я визнаю, що у нас є такі випадки. Ми відповідно реагуємо через департамент охорони здоров’я.

Ведуча програми «Суботнє інтерв’ю» Інна Кузнецова
Ведуча програми «Суботнє інтерв’ю» Інна Кузнецова

– Тестування контактних осіб. Наприклад, якщо на підприємстві захворіла людина, всі, хто з нею контактував, мають протестуватися. Чи це тестування має відбуватися у державних лабораторіях і безоплатно? Чи це все ж таки людина повинна звертатися до приватної лабораторії?

– Ми говоримо про те, що людина, яка є контактною з хворою, повинна піти на самоізоляцію. Тобто відразу тестувати людину немає жодного сенсу. Тому що там є відповідний інкубаційний період. І це може бути таке оманливе враження, коли людину протестують, звичайно не покажуть, що в неї є коронавірусна хвороба. Саме тому вона повинна йти на самоізоляцію. Якщо впродовж 14 днів, перебуваючи на самоізоляції, у неї немає відповідної симптоматики, то і немає сенсу тестувати.

– Але, з іншого боку, є люди, які є хворими, але при цьому вони не мають симптоматики. Тобто вони вже отримали результати ПЛР-тесту. У них підтверджено COVID-19, а симптоматики жодної немає.

– Людина все одно хворіє. У нас є таке – безсимптомний перебіг хвороби. Особливо це стосується дітей або молодшого покоління. Тобто людей, які набагато легше переносять цю хворобу. Але все одно вони повинні перебувати на самоізоляції, на амбулаторному лікуванні. Тобто їх не треба класти у лікарню.

– Важливий фактор: якщо ти контактував, то тобі не потрібно йти на тестування, ти повинен залишатися вдома.

– Так, самоізоляція.

Поділитися у соцмережах

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *